Чудельська загальноосвітня школа І-ІІІступенів

Початок своєї історії школа бере з середини ХІХ ст.. На березі річки Случ знаходилась школа, яку побудував на свої кошти для сільських дітей єврей Арчик. В пам’яті чудлян вона так і лишилася Арчикова школа.

На початку ХХ ст. побудували нову польську цегляну школу (на місці сучасної церкви). Це була велика двокімнатна споруда з приміщенням для вчителів і коридором. Школа була чотирирічною на два комплекти. Навчали дітей директор Дюк Казимир і вчителька молодших класів, на церковні уроки приходив місцевий батюшка.

Дітей вчили (на польській мові) читати, писати, рахувати, знань християнської віри і церковному співу. В школі тримали жорстку дисципліну, за невиконання шкільних правил дітей били лінійкою по руках. Покарання виконував сам вчитель. Іноді в школі проводили кіносеанси для жителів села. Школа була безкоштовною, обов’язковою для дівчаток і хлопчиків семирічного віку. Польська школа була закрита в 1939 році, коли поляки покинули село.

У 1943 році борцями ОУН – УПА на території села Чудель і хутора Дубняки було організовано тимчасові початкові школи з українською мовою навчання, в яких діти навчались приблизно півроку.

Весною 1944 року в село прийшли бійці Червоної Армії. Була встановлена радянська влада. Вона зайнялась організацією освіти. У серпні 1945 року з райвно направили в село дві молоді вчительки. Це були Однолько (Бречко) Марія Іванівна і Бондаренко Ольга Іванівна.

Все починалося з початку. Сільська рада при допомозі громадськості села відбудували приміщення школи коло річки (колишній єврейський будинок на дві кімнати). Вчителі склали списки дітей, які хотіли вчитися. З 1 вересня 1945року розпочалось навчання в школі. Учні були різного віку, переростки. Бажання вчитися в дітей було дуже великим. Навчання було пов’язане з великими труднощами, бо не було в що одягнутися, взутися, в школу ходили босими.

У 1946 році прислали нових вчителів, для школи знайшли додаткові приміщення (сільські хати). Спочатку школа була початковою, а потім стала семирічною. Перший випуск сьомого класу був у 1952 році. Директором школи тоді був Станков Ларіон Михайлович, згодом його замінила Думіна М.М. Вчителів і учнів з кожним роком все збільшувалось.

Працювали в ній Катерина Миколаївна, Ольга Йосипівна, Бречко Іван Автономович, Бречко Марія Іванівна, Піскун Федір Лукашевич, Попова Марія Павлівна, Однолько Ольга Дмитрівна , Носулько Михайло Мусійович та Однолько Микола Іванович.

У 1952 році було закінчено будівництво двоповерхової школи.

Це була велика радість для учнів і вчителів, хоч працювали в дві зміни.  В 50-ті роки вчителі працювали ще по ліквідації неписьменності серед дорослого населення. 29 вересня 1953 року було видано наказ №134  про закріплення вчителів за неписьменним населенням впродовж 1953-54н.р. Обов’язок покладався на вчителів: Якименко Є.О.,       Шарай Г.І., Федосюк В.В., Тимошенко М.М., Бречко І.А., Однолько М.І., Сергієчко Є.М., Карпова М.І, Білецького О.І., Сіренко О.Д. та інших.

Пізніше відкрили вечірню школу. Згодом школа стала середньою. Директором школи був Вегера А.Г. (04.07.1961– 03.09. 1962).

З 03.04.1962 – 01.09.1981рр. – керувала школою Бречко Марія Іванівна. Вона завжди йшла попереду часу і весь колектив школи вела за собою. Крок за кроком пройшла тяжкі післявоєнні роки. За 40 років нелегкої педагогічної праці багато довелось пережити.

  Кількість учнів зростала. В 70-ті роки в денній школі  нараховувалось  800 і більше учнів, більше 40-ка вчителів. В 1976 – 1977н.р. навчалось 896 учнів, найбільше за весь період роботи школи. Далі кількість учнів в школі почала зменшуватись.

В школі працювали різні гуртки: співочий, драматичний, танцювальний, спортивні секції. Учні школи займали призові місця в районних та обласних художніх олімпіадах. Часто їздили на спортивні змагання, займали призові місця в районі та області. Керівником спортивної роботи в школі був Однолько Микола Іванович. Постійного складу вчителів майже не було. Кожного року з різних причин вчителі            виїзджали, на їх місце присилали інших. 

Нову сучасну школу почали будувати 25 вересня 1978 року. Замовником був колгосп «Нове життя», голова колгоспу Яковець Василь Феодосійович. Будували приміщення школи міжколгоспне управління капітального будівництва. Відкрили школу 1 вересня 1983 року її прийняла директор Бондар Раїса Панасівна.

Школа розрахована на 624 учнівських місця. Загальна площа всіх приміщень 3511м2: 16 класних кімнат,  фізкультурний зал,  бібліотека,  шкільна їдальня.

 З 1986 року посаду директора школи зайняла Кошелюк Галина Павлівна, яка доклала багато зусиль для розвитку сучасної школи. Під її керівництвом було зроблено художнє оформлення приміщення школи, облаштування шкільного подвір’я. В результаті довгих клопотань директора школа отримала власну мінікотельню   та новий комп’ютерний клас. 

В  2007 році школа  увійшла до  проекту « Рівний доступ до якісної освіти».